- гнобитель
- —————————————————————————————гноби́тельіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
гнобитель
Смотреть что такое "гнобитель" в других словарях:
гнобитель — я, ч. Той, хто гнобить, експлуатує кого небудь; пригноблювач … Український тлумачний словник
гнобитель — (той, хто гнобить, експлуатує кого н.), пригноблювач, поневолювач, визискувач, експлуататор, утискувач, утисник, душитель, гонитель … Словник синонімів української мови
персекутор — гнобитель, гонитель … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
бузувір — а, ч. Людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакомислячих, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик. || перен. Взагалі зла, жорстока людина; мучитель, гнобитель, недолюдок … Український тлумачний словник
гнобителька — и. Жін. до гнобитель … Український тлумачний словник
гонитель — я, ч. 1) Той, хто обмежує в правах кого небудь, переслідує кого , що небудь; гнобитель. 2) рідко. Той, хто женеться за ким небудь, переслідує когось … Український тлумачний словник
кровопивець — вця, ч., зневажл. Те саме, що кровожер; гнобитель, тиран … Український тлумачний словник
душман — 1 іменник чоловічого роду, істота гнобитель іст. душман 2 іменник чоловічого роду, істота учасник збройної боротьби проти радянських військ в Афганістані в 1980 і рр. розм., зневажл … Орфографічний словник української мови
